Учні Сумського ВПУ будівництва і дизайну шанують пам’ять видатного земляка

2014-11-21

Пам’ять про представників цього славного українського роду не змогли знищити навіть роки, які стирали історичні дати й

перекреслювали епохи, а не лише людей…

Найкраще добро твориться тоді, коли іде воно не від необхідності, а від щирого серця. Все, що робиться з душею, завжди приносить користь і людям, і самому тобі.

Це чудово розумів український підприємець, землевласник, цукрозаводчик, меценат, почесний громадянин Глухова та Києва Микола Артемійович Терещенко.

В цьому році виповнилося 195 років з дня народження нашого видатного земляка.

Двадцятого листопада учні нашого училища завітали на краєзнавчу годину «Імена, що дорогі Сумщині» до бібліотеки-філії №1 Центральної бібліотеки ім. Шевченка, яка була присвячена цій знаменній події.

Слухачам цікаво було дізнатися, що Микола Артемійович походив зі знаменитої козацької родини Терещенків, яка, як писала дослідниця Марина Ткачук, «довела світові, що українські хлопці з Глухова здатні завдяки розуму й вправності заробити солідний капітал, стати одними з найбагатших людей у Європі. І при цьому вони користувалися повагою у простих і чесних людей». З Терещенками асоціюються такі чесноти, як підприємницький хист, працелюбство, цілеспрямованість та енергійність у досягненні мети, чутливість до здобутків і потреб часу, культурність. Проте визначальною рисою Терещенків і найвідомішого з них – Миколи Терещенка, є «діяльна доброта», благодійницька щедрість.

Учні переглянули мультимедійну презентацію М.А. Терещенко –благодійник і меценат», з якої більш детально дізналися про вклад родини Терещенків у культурну, наукову, мистецьку, просвітницьку та благодійну скарбницю держави. Також довідалися про яскравих нащадків Миколи Терещенка, які продовжили справу свого батька, діда, прадіда.

Присутні мали можливість ознайомитися з книжковою виставкою «Вони прославили наш край» та переглянути книги й документальні матеріали про знамениту династію Терещенків.

Всі присутні на зустрічі, дійшли висновку, що в цей не простий для нашої країни час кожному з нас необхідно бути гідним пам’яті наших славних земляків, продовжувати традиції українського доброчинництва і підтримувати добрим словом і ділом тих, хто цього потребує.