Психолого-педагогічний супровід учнівського самоврядування

Важливу роль у діяльності органів учнівського самоврядування відіграють дорослі. Співпрацюючи на правах партнерів, практичний психолог та соціальний педагог:

• надають методичну, консультативну та практичну допомогу у вирішенні того чи іншого питання;

• контролюють дотримання учасниками учнівського самоврядування правил законності, субординації, реальності прийнятих рішень; у разі наявності серйозного зауваження щодо законності чи реальності прийнятого рішення виносять це питання на перегляд і обговорення загальними зборами чи наступним у структурі керівним органом учнівського самоврядування.

Основними завданнями педагогічного супроводу учнівського самоврядування є:

· визначення системи органів учнівського самоврядування в групах (училищі) та уповноважених осіб з числа учнів;

· передавання учням досвіду організаторської роботи та навчання їх організаторської майстерності;

· залучення учнів до самоуправлінської діяльності в групі та учнівському колективі;

· надання представникам учнівського активу щоденної навчально-методичної допомоги.

Педагогічна допомога, а не контроль за діяльністю суб’єктів учнівського самоврядування. Цей принцип передбачає забезпечення реальних прав і обов’язків учасників самоврядування;

цілеспрямоване навчання організаторів шкільного життя необхідним для цієї справи умінням та навичкам, створення ситуацій спільного навчання педагогів та учнів, реагування на будь-яку активність з боку учнів.

Педагогічна допомога учнівському самоврядуванню — це:

• забезпечення реальних прав і обов'язків органів самоврядування;

• шанобливе ставлення до думки та рішень учнівського колективу;

• кваліфікована тактовна допомога;

• цілеспрямоване навчання учнів уміння організувати життя учнівського колективу.

Консультанти та координатори мають також інші функції, зокрема:

• проведення навчання активу;

• колективні та індивідуальні інструктажі для організаторів конкретних ділянок роботи;

• підбір необхідної літератури, методичних матеріалів для самоосвіти дітей (молоді) з метою практичного застосування опрацьованого матеріалу в реалізації планів, проектів, заходів;

• допомога у правильному оформленні необхідних документів, сценарних планів тощо;

• посередницька робота між органами учнівського самоврядування та керівниками державних, недержавних структур, адміністрацією навчального закладу.

Під час спільної організації життєдіяльності членів колективу свого закладу відбувається практичне навчання, розвиток, удосконалення та виховання обох сторін — учасників цього процесу: педагогів (зацікавлених дорослих) та дітей (молоді). Але досягаються хороші результати такої співпраці лише тоді, коли дорослі та діти взаємно довіряють та підтримують один одного; дотримуються моральних та етичних норм; спільно шукають найоптимальніші шляхи вирішення конкретних питань; постійно зустрічаються та дискутують за «круглим» столом; залучають відповідно до своїх знань, умінь, інтелектуального розвитку та наявності організаторських здібностей учнів, починаючи з І курсу; усвідомлюють свою причетність до результатів діяльності і значущості спільної справи тощо.

Найскладнішим у процесі організації співпраці учнів та дорослих є зміна психологічних установок, позицій, поглядів. Дорослим дуже важко позбутися опіки над дітьми, піднятися до рівня партнерських стосунків. А молодим та юним треба навчитися не чекати підказок, нагадувань, виконання замість них певних ділянок роботи, а поступово ставати розумними господарями свого закладу, організації, власного життя.

З метою допомоги педагогам і учням в організації та координації роботи органів учнівського самоврядування створена Рада лідерів учнівського самоврядування. Її учасники, лідери самоврядування від кожної групи, отримують консультативну та практичну допомогу, методичні рекомендації, знайомляться з багатьма організаторськими технологіями. Для повноцінної роботи учнівського активу практичним психологом Біловол Л.В. проводяться навчання, тренінги, семінари, учні мають можливість обмінюватися своїм досвідом з товаришами з інших навчальних закладів чи організацій, висвітлювати свою діяльність у ЗМІ.

Основним завданням роботи Ради лідерів є підготовка учнів з лідерськими здібностями, які організовуватимуть навколо себе своїх ровесників і координуватимуть їх діяльність під час реалізації будь-яких проектів та планів.

Учнівське самоврядування для підлітків – це самовизначення, саморозвиток, напрацювання авторитету, налагодження комунікативних навичок; для батьків – це всебічно розвинена дитина, її позанавчальна освіта та підготовка до дорослого життя; для училища, учнівське самоврядування – це соціально-активні, свідомі учні, організатори училищного життя, це авторитет закладу, налагодження нових партнерських стосунків і, що найважливіше, – активізація виховної роботи, профілактика негативних звичок, правопорушень та всебічний розвиток особистості дитини.

Кiлькiсть переглядiв: 0