Проблеми адаптації учнів до навчального закладу.

Шановні батьки!

Вітаю вас з початком навчального року ваших дітей!

Хочу звернути вашу увагу на те, що ваші діти – наші учні, що зібралися в стінах нашого училища, всі дуже різні. Різні за своїм душевним станом, за характером, за темпераментом, за інтересами. Є діти гіперактивні, а є загальмовані. Є такі, що ховаються в свій внутрішній світ і нікого туди не пускають, а є ті, хто живе у власному віртуальному світі , до яких неможливо ні докричатися, ані достукатися.

Є такі учні, які бачать тільки себе. І таким дітям дуже важко розуміти інших. Вони зовсім не здатні в деяких ситуаціях поступитися тому, що зовсім не усвідомлюють, чому вони повинні кому-небудь поступатися!

Звертаюся до вас, батьки! Ви, як ніхто інший, повинні допомогти власним дітям адаптуватися в новому колективі. Допомогти своєю підтримкою, своєю особистою участю, своїм контролем, своїм сумісним життям з власною дитиною.

Хочу зосередити вашу увагу, що училищна група – це батьківсько-учнівський колектив. А це означає, що потрібно не просто віддати своїх дітей в училище, а прожити разом з ними цей відрізок їх життя – від І курсу до випускного. Бажано, щоб батьки немов би заочно допомагали власним дітям своєю підтримкою, своєю зацікавленістю справами дітей, завжди були поруч.

Чому багато з дітей ідуть у віртуальну реальність?

Чому учні згуртовуються в групи іноді з кримінальним нахилом?

Тому, що вони розуміють, що дорорслим немає до них ніякої справи!

Є дуже важливий момент, на який хочу звернути вашу увагу. Діти легко підкорюються, коли вимоги батьків та вчителів єдині. Спрямувати розвиток підлітка в позитивне русло можливо за умови, коли над дітьми є влада – влада вчителя, майстра і батьків. ПІДЛІТОК ПОТРЕБУЄ ВЛАДИ НАД СОБОЮ тому, що сам не в силах оволодіти собою. В ньому бореться маса стихій і потрібен хтось, хто одну чашу вагів переваже в сторону тих мотивів, які корисні для підлітка. І тільки в цьому випадку він (підліток) має можливість вберегтися від тих бажань, які для нього шкідливі.

Під час спілкування з учнями, я задаю їм три питання:

1) Що тобі потрібно для повного щастя?

2) Що ти вважаєш для себе самим важливим?

3) Що ти повинен вміти?

Учні вказують на три речі:

1) Мобільний телефон останньої моделі;

2) Користуватися мобільним телефоном та грати на комп’ютері;

3) Вміти виклянчити гроші у «предків», тобто у батьків.

ТАКІ ОСЬ ЦІННОСТІ ТА ІНТЕРЕСИ!

Наше завдання – духовно переорієнтувати підлітків. З цим завданням легше впоратися спільними зусиллями батьків та вчителів. Повторюю: діти бажають, щоб з них вимагали, щоб над ними «нависали». Їх опір – мінімальний. Крім того, вони, навіть готові, щоб чужа людина з них вимагала, тому, що самі себе вони організувати не можуть.

Наше з вами спільне виховання – це коріння, з якого потім виростуть відносини з іншими людьми, - відносини, які колишні учні потягнуть за собою і в соціум і у свої власні сім'ї.

Кiлькiсть переглядiв: 0