• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Новини
  • З учнями Сумського ВПУ говорили про ВІЛ та СНІД

З учнями Сумського ВПУ говорили про ВІЛ та СНІД

2017-11-29

/Files/images/281117_tsentr_snd/DSCN6690.JPG

28.11.2017 до ДПТНЗ «Сумське ВПУ будівництва і дизайну» завітали лікар-інфекціоніст Сумського обласного центру профілактики та боротьби зі СНІДом Луговська Ю.В. та ст. соціальний працівник БФ «Крок назустріч» Кріпак А.М. Запрошені гості розкрили поняття ВІЛ-інфекції та СНІДу, розповіли про історію відкриття збудника СНІДу, ризики зараження, ознаки, групи ризику, шляхи передачі, ознайомили учнів про епідемічну ситуацію по Сумській області, провели тестування на ВІЛ-інфекцію для усіх бажаючих.

ВІЛ-інфекція - це повільно прогресуюче вірусне захворювання імунної системи, що приводить до ослаблення імунного захисту від пухлин та інфекцій. Стадія ВІЛ-інфекції, при якій через зниження імунітету у людини з’являються вторинні інфекційні або пухлинні захворювання, називається синдром набутого імунодефіциту (СНІД).

Існує кілька шляхів зараження ВІЛ-інфекцією: незахищений (без презерватива) статевий акт (70-80 відсотків); спільне використання шприців, голок та іншого ін’єкційного інструментарію (5-10 відсотків); переливання зараженої крові (5-10 відсотків); передача вірусу від ВІЛ-позитивної матері дитині — під час вагітності, пологів і при годуванні груддю (5-10 відсотків); використання нестерильного інструментарію для татуювання та пірсингу; використання чужих приладів для гоління, зубних щіток з видимими залишками крові (вкрай рідко).

ВІЛ передається через кров, сперму, вагінальні виділення і материнське молоко, при цьому не існує небезпеки зараження через інші біологічні матеріали (такі як слина, піт, сльози, сеча і фекалії). Відбувається це тому, що для зараження необхідна якась мінімальна концентрація вірусу. Так, необхідне для зараження кількість вірусу міститься в краплі крові, яка вміщається на кінці швейної голки, а обсяг слини, в якому буде міститися така ж кількість вірусу, складе 4 літри.

Як відомо, віруси нездатні розмножуватися самостійно. Для відтворення їм потрібна жива клітина, в яку вони вбудовують свою генетичну інформацію. Після цього клітина починає працювати як «фабрика» з виробництва вірусів. Зрештою, виснажені, вона гине. Так ось, для свого розмноження ВІЛ використовує певні клітини нашої імунної системи. Саме це і пояснює таку високу небезпеку ВІЛ — він вражає захисну систему, змушуючи її працювати на своє відтворення.

Імунітет слабшає поступово. Людина, що живе з ВІЛ, може виглядати і відчувати себе добре протягом багатьох років і навіть не знати, що він інфікований. Однак вірус руйнує все більше клітин імунної системи. Коли кількість клітин знижується нижче критичного рівня, людина стає вразливою для хвороб, у тому числі тих, до яких людина з нормальним імунітетом несприйнятлива.

Діагноз СНІД зазвичай ставиться через кілька років після зараження ВІЛ, коли у людини розвиваються одне або кілька серйозних захворювань.

Період після зараження і до появи антитіл до ВІЛ у крові називається «періодом вікна». Він триває 25 днів-3 місяці після зараження. Після цього за допомогою імунофлюоресцентний аналізу крові на ВІЛ-інфекцію, можна виявити антитіла до вірусу.

При виявленні в крові антитіл до ВІЛ результат обстеження розцінюється як позитивний. Однак, це ще не остаточна відповідь, оскільки отриманий результат обов’язково перевіряються ще одним підтверджуючим тестом. Тільки після отримання повторного позитивного результату лікар повідомляє людині про наявність у неї ВІЛ-інфекції. При цьому результат обстеження повідомляється лікарем людині, яка звернулася особисто, і інформація ця є суворо конфіденційною. За результатами аналізу можна проконсультуватися з лікарем-імунологом або венерологом, який при необхідності призначить лікування.

Лікарські препарати, що застосовуються для лікування ВІЛ-інфекції не вбивають вірус, а лише блокують його, порушуючи процес розмноження ВІЛ і придушуючи його активність. Зниження активності ВІЛ призводить до збільшення кількості імунних клітин. Одночасний прийом трьох або чотирьох лікарських препаратів називають високоефективною антиретровірусною терапією, тому, що в результаті такого лікування вдається зменшити вміст вірусу в крові до невизначуваного рівня. Однак, це не означає, що людина повністю позбувся від цього вірусу, оскільки ВІЛ може знаходитися не тільки в крові, але і в лімфатичних вузлах, а також в інших органах людини. Знання про свій позитивний ВІЛ-статус (тобто про наявність вірусу в крові) може допомогти людині вчасно отримати медичну допомогу, яка здатна запобігти серйозним і загрозливим життю ускладненням.

Багато людей бояться заразитися ВІЛ при звичайному побутовому контакті. Насправді ці страхи необгрунтовані, і звичайний контакт з людьми, що живуть з ВІЛ/СНІД, абсолютно безпечний. Однак існує ряд факторів, що збільшують ризик зараження при статевому контакті.

Щоб уникнути зараження ВІЛ необхідно дотримуватися правил особистої безпеки, відповідальної безпечної поведінки.

/Files/images/281117_tsentr_snd/DSCN6686.JPG/Files/images/281117_tsentr_snd/DSCN6689.JPG/Files/images/281117_tsentr_snd/DSCN6685.JPG/Files/images/281117_tsentr_snd/DSCN6694.JPG

Кiлькiсть переглядiв: 44