Історія

На околиці південно-східної частини м. Суми є мальовничий куточок, який вражає своєю чистотою, охайністю та розмаїттям квітів. Тут розташоване один з кращих навчальних закладів області - ДПНЗ "Сумське вище професійне училище будівництва і дизайну".

Для кожного з нас любов до рідного краю, рідної Батьківщини починається з любові до рідної оселі, де вперше побачив світ, зробив перший крок. Людина зростає, дорослішає, вибирає свій шлях у житті, йде до навчальних закладів, щоб здобути освіту і бажану професію. І дуже важливо для неї, щоб місце, де навчається, було таким же привітливим і надійним, як дорога батьківська домівка.

Надзвичайно багато праці було вкладено в останній рік в реконструкцію та ремонт училища, були хвилини радості і відчаю, але завжди перед колективом стояла мета — перетворити училище на зразковий навчальний заклад, в якому було б приємно і навчатися, і працювати, і відпочивати.

Сьогодні ми з гордістю можемо сказати: "Так, наше училище для багатьох учнів стало другою домівкою, затишною, світлою та надійною".

/Files/images/IMGA0467.jpgІсторія ВПУ будівництва і дизайну - це історія десятків тисяч людей, що пов'язали свою долю з робітничим класом нашого суспільства, переважна більшість з яких стали справжніми майстрами своєї справи, досвідченими керівниками, орденоносцями, заслуженими будівельниками, ветеранами праці

Знаменний час народження училища. Після визволення України від німецько-фашистських загарбників понівечена війною країна, в тому числі Сумщина, потребувала кваліфікованих робітничих рук для відбудови зруйнованої війною держави.

17 серпня 1944 року у м. Суми на базі обласного будівельно-монтажного тресту № 308 була заснована школа будівельного профілю фабрично-заводського навчання № 3 з 6-ти місячним терміном навчання і контингентом учнів у 150 чоловік. Ця дата є днем народження сьогоднішнього ДПТНЗ "СВПУ будівництва і дизайну".

Першим керівником школи ФЗН № 3 було призначено фронтовика Петра Івановича Мохова , який за короткий час сформував педагогічний колектив з числа кращих будівельників, більшість з яких пропрацювали все своє трудове життя в колективі школи, а потім училища (Турутько А.І., Антоненко А.М. та багато інших).

Навчальний процес йшов одночасно з відновлювальними роботами в місті. Навчальними класами для майбутніх будівельників стали цехи промислових підприємств, житлові будинки, які вони піднімали з руїн разом з жителями міста Суми. Гордістю школи ФЗН № 3 були перші випускники.

Із року в рік збільшувався контингент учнів та педагогічних працівників школи ФЗН № 3, а це потребувало розширення навчальних, побутових та інших приміщень школи. Тому в кінці 1953 року школа перебазувалась в нове приміщення, що знаходилось поряд з новим суперфосфатним заводом.

Покращилось забезпечення учнів навчально-виробничими та культурно-побутовими приміщеннями, збільшився термін навчання до року.

Контингент учнів на цей час складав уже 350 чоловік. Великого значення для розвитку школи набув у той період наказ начальника Головного Управління Трудових резервів СРСР від 17.09.55 року № 303 "Про міри по підвищенню кваліфікації і створенню постійних кадрів будівельників".

У 1956 році школу ФЗН № 3 було перейменовано в будівельну школу № 2 з 10-місячним терміном навчання, а згодом Постановою Ради Міністрів СРСР від 29.05., 1957р. - в будівельне училище № 2 з дворічним терміном навчання. Учні училища брали участь у будівництві таких важливих для міста об'єктів, як сірчанокислий цех № 1 ВО "Хімпром", житлові будинки на Хіммістечку, готель "Хімік", Будинок культури "Хімік", школа № 16 та ін.

1960 р. Наказом Начальника Головного управління профтехосвіти при Раді Міністрів УРСР № 170 від 27.12.1960 р. та наказом обласного управління профтехосвіти № 170 від 28.07.1961 р. будівельне училище № 2 перейменоване в професійно-технічне училище № 6 з терміном навчання 2-3 роки. У 1961 році розпочалось будівництво навчального корпусу та навчально-виробничих майстерень, у спорудженні яких активну участь взяли учнівський та педагогічний колектив училища.

/Files/images/DSCF1347_2.jpgВиникла гостра потреба у будівництві навчально- виробничого комплексу училища.

На цей час директором ПТУ № 6 працював Кирило Григорович Обозний, з ініціативи якого у 1961 році розпочато будівництво комплексу училища по вулиці Охтирській 28 м. Суми.

1963 р. Колектив учнів та педагогів отримує ключі від нового навчального комплексу училища.

1974 р. ПТУ-6 перейменовано в середнє професійно-технічне училище № 6 з трьохрічним терміном навчання. Училище розпочинає підготовку робітників, які по випуску отримують середню освіту та кваліфікацію будівельника. Свій кваліфікаційний рівень учні училища підвищували на базовому підприємстві - будівельно-монтажному тресті "Сумжитлобуд".

1980 - 1990 рр. Учнями та випускниками училища, які стали кваліфікованими спеціалістами цього тресту, збудовано десятки об'єктів соцкультпобуту міста Суми: лижна база, Будинок обласної держадміністрації, театр ім. М. Щепкіна, готель "Суми", театральний комплекс "Романтика" та ін. Як одному з кращих профтехучилищ області ПТУ-6 була довірена робота з навчання іноземних громадян.

З 1973 - по 1984 роки в училищі навчались громадяни із республік Малі, Іраку та Гвінеї. Педагогічний колектив активно працює над зміцненням навчально-матеріальної бази училища, підвищує рівень теоретичного навчання і професійної підготовки учнів. В експлуатацію вводиться новий культурно-побутовий комплекс з їдальнею, спортивним та актовим залами, які значно покращують умови навчання і відпочинку учнів.

Приділяється значна увага спортивно-масовій роботі. Багато учнів та випускників училища стають майстрами спорту та чемпіонами України з різних видів спорту: А.Єгорова, О.Котенко, В.Володько, Г.Шевченко та ін. О.Кириченко став олімпійським чемпіоном з велоспорту.

В училищі працюють гуртки художньої самодіяльності: народного і сучасного танцю, духовий оркестр, вокально-інструментальний та оркестр народних інструментів, які охоплюють понад 70 % учнів.

При участі учнів та випускників училища побудовано більше 1 млн. кв. м. житла, десяти об'єктів соцкультпобуту.

1991 р. - розпад СРСР. Україна стає незалежною демократичною країною зі своїми державними символами. Розпочався шлях ринкових перетворень. Реформуються всі галузі господарства України, в тому числі освітянська, до якої входить профтехосвіта.

1998 рік. В училищі відбуваються корінні зміни. Постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.98 р. № 481 училище перепрофільовується у навчальний заклад з підготовки фахівців для підприємств легкої промисловості. Нині здійснюється навчання учнів за спеціальностями: кравець; закрійник; перукар; секретар керівника; столяр (будівельний); муляр, монтажник ЗБК, електрозварник; штукатур, маляр будівельний, лицювальник-плиточник. На базі 11 класів: кухар-кондитер; закрійник; перукар

Колектив приймає Програму перепрофілювання училища з умовою збереження існуючої навчально-виробничої бази та створення нових кабінетів і майстерень для навчання учнів з професій, а також збереженням інженерно-педагогічних працівників.

2003 рік Професійно-технічне училище за наказом Міністерства освіти і науки України реорганізовано у Сумське вище професійне училище будівництва і дизайну.

Сьогодні ДПТНЗ «Сумське вище професійне училище будівництва і дизайну» здійснює навчально-виховний процес відповідно до оновлених Державних Стандартів професійно-технічної освіти, готує конкурентноспроможних робітників будівельної галузі, професій легкої промисловості, сфери послуг.

Керівництво училища, педагоги головні акценти в роботі ставлять на зміцнення навчально-матеріальної, методичної бази, на створення належних умов для здійснення якісної, рівно доступної для кожного учня освіти; на забезпечення демократичної, доброзичливої атмосфери в педагогічному та учнівському колективах.

На базі училища створений навчально-консультативний центр Глухівського державного педагогічного університету, в якому навчається близько 15% випускників та працівників училища.

Викладачі мають можливість підвищувати свій фаховий рівень, викладаючи дисципліни в університеті.

Кiлькiсть переглядiв: 1099